1. Наукова концепція або напрям у генетиці, який надає вирішального значення спадковим факторам (генам) у розвитку організму, формуванні його властивостей та поведінки, часто з недооцінкою впливу навколишнього середовища та соціальних умов.
2. Ідеологічна доктрина або суспільна практика, що ґрунтується на переконанні про визначальну роль спадковості у формуванні фізичних, психічних та соціальних якостей людини, зокрема використовувана для обґрунтування расової, національної чи соціальної нерівності.