1. (хімія) Пов’язаний із гексатіоном, що містить гексатіон; стосовний до сполук, утворених гексатіоном.
2. (хімія) Який має шість атомів сірки в молекулі або йоні (наприклад, про гексатіонову кислоту H₂S₆O₆).
Словник Української
Буква
1. (хімія) Пов’язаний із гексатіоном, що містить гексатіон; стосовний до сполук, утворених гексатіоном.
2. (хімія) Який має шість атомів сірки в молекулі або йоні (наприклад, про гексатіонову кислоту H₂S₆O₆).