гайдуцтво

[ɦɑjdut͡stʋo] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний рух та спосіб життя гайдуків — озброєних повстанців, партизанів, які в XV–XIX століттях боролися на Балканах та в Україні проти османського, а також іншого іноземного гніту, часто діючи в лісах та горах.

  2. (Історія) –

    Сукупність гайдуків як соціально-військового явища; їхнє товариство, братство.

  3. (Історія) –

    Перен. Мужність, воля до боротьби, вільнолюбний дух, пов’язані з образом гайдука.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гайдуцтво, р. гайдуцтва, д. гайдуцтву, з. гайдуцтво, о. гайдуцтвом, м. гайдуцтві, к. гайдуцтво

Більше записів