Словник Української Мови
Буква
Ейфорія — стан підвищеної радості, ейфорії, ейфорійного настрою, що виникає під впливом психоактивних речовин, алкоголю або внаслідок деяких захворювань та психічних розладів.
Ейфорія — в літературі та побуті: почуття величезної радості, щастя, душевного підйому, захоплення, що часто не відповідає об’єктивним обставинам.
Приклад 1:
Нам чорним по білому — легше, світліше до храму… Та біле згортає із дошки вода, як пітьма… «Наглядати, збиваючи з квітів пилок…» Наглядати, збиваючи з квітів пилок: Ейфорія дощу, загусання проміння. Я караю себе — мимоволі, щокрок — Оббиваючи ноги об свіже каміння.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”