гайдамак

1. Учасник народно-визвольного антифеодального та національно-визвольного руху на Правобережній Україні в XVIII столітті, спрямованого проти польської шляхти, католицького духовенства та урядової адміністрації.

2. У широкому вжитку — народний повстанець, лицар, що бореться за волю та соціальну справедливість; часто вживається в романтичному чи героїчному контексті.

3. Історично — найманий козак або доброволець у війську Запорозької Січі, який брав участь у походах та набігах, зокрема морських.

Приклади:

Приклад 1:
То пел козак, Удалый, вольный гайдамак. Оксана долго дожидала Любимца сердца своего И не дождалася его.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
[357] Поет полемізує з оцінкою гайдамацького руху, даною українським істориком Аполлоном Олександровичем Скальковським (1808—1899) у його книзі «Наезды гайдамак на Западную Украйну в XVIII столетии. 1733—1768» (Одеса, 1845).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”