гайдамаччина

1. Історичний рух гайдамаків, спрямований проти соціального, національного та релігійного гноблення українського населення (кріпаків, козаків, міщан) на Правобережній Україні в XVIII столітті.

2. Період активних гайдамацьких повстань, найвищою точкою якого була Коліївщина 1768 року.

3. Явище, пов’язане з діяльністю гайдамацьких загонів, що включало партизанську боротьбу, напади на маєтності шляхти, духовенства та єврейських орендарів.

Приклади:

Приклад 1:
Письменник-мислитель не міг не бачити, що боротьба селянства за свободу (гайдамаччина, пугачовське повстання та ін. ), прагнення людей праці до справедливого перерозподілу соціальних благ у ті часи оберталися ще більшим посиленням експлуатації та гноблення трудящих.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Потiм гайдамаччина, махновськi рейди, тачанки, а над ними я горлицею. Як менi хочеться бути горлицею!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”