Значення
- (Лінгвістика) –
Ввічнювання — власна назва, що позначає процес або дію надання чомусь статусу вічного, нескінченного існування або пам’яті; увічнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ввічнювання, р. ввічнювання, д. ввічнюванню, з. ввічнювання, о. ввічнюванням, м. ввічнюванні, к. ввічнювання