Ввічнювання — власна назва, що позначає процес або дію надання чомусь статусу вічного, нескінченного існування або пам’яті; увічнення.
ввічнювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Ввічнювання — власна назва, що позначає процес або дію надання чомусь статусу вічного, нескінченного існування або пам’яті; увічнення.
Відсутні