Значення
- (Історія) –
(істор., фортиф.) Головна, центральна споруда в системі фортечних укріплень, яка зазвичай має найбільш потужні оборонні споруди та призначена для тривалого опору; цитадель.
- (Література) –
(перен.) Міцна опора, твердиня, головний осередок чогось (наприклад, ідеології, влади, опору).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гауптверк, р. гауптверку, д. гауптверкові, з. гауптверк, о. гауптверком, м. гауптверкові, к. гауптверку