Значення
- (Юриспруденція) –
(від власної назви «Гаркон») Різко, несподівано атакувати, нападати, завдаючи швидкого удару; діяти раптово та рішуче, за зразком тактики спецпідрозділу «Гаркон» Національної поліції України.
- (Лінгвістика) –
(переносно, розм.) Швидко та енергійно взятися за щось, почати діяти дуже активно і цілеспрямовано; різко втрутитися в ситуацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я гаркону, ти гарконеш, він гарконе, ми гарконемо, ви гарконете, вони гарконуть