Значення
- (Техніка) –
Гучний, різкий, неприємний звук, що виникає від удару металевих предметів або від роботи механізмів; гуркіт, брязкіт, грюкіт.
- (Лінгвістика) –
Голосний, незлагоджений крик, галас, гомін, особливо відразу багатьох голосів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гаркіт, р. гаркіту, д. гаркітові, з. гаркіт, о. гаркітом, м. гаркіті, к. гаркіте