гаргара

1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох сестер-чудовиськ, дочок морського божества Форкія та його сестри Кето, що мали зміїне волосся, кабанячі ікла, лапи з мідною шкірою та крила; найвідомішою з них була Медуза Горгона.

2. У переносному значенні — потворна, зла або жорстока жінка (зазвичай із зневажальним відтінком).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |