галайко

[ɦɑlɑjko] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Прізвисько, яке вживається стосовно людини, що говорить надто голосно, галасливо або багатослівно; крикуна, базікала.

  2. (Література) –

    Власна назва персонажа українського фольклору, зокрема вертепної драми, що уособлює тип простодушної, галасливої та метушливої людини.

  3. (Зоологія) –

    (заст.) Назва одного з видів дикої качки (Anas strepera), що мешкає на водоймах України; сіра качка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галайко, р. галайко, д. галайко, з. галайко, о. галайко, м. галайко, к. галайко

Більше записів