Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “галасливий”; схильність до галасу, шуму, гучних звуків.
- (Соціологія) –
Якість того, що привертає увагу своєю надмірною помітністю, викликає суспільний резонанс або обговорення, часто з негативним відтінком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. галасливість, р. галасливості, д. галасливості, з. галасливість, о. галасливістю, м. галасливості, к. галасливосте