Властивість за значенням прикметника “галасливий”; схильність до галасу, шуму, гучних звуків.
Якість того, що привертає увагу своєю надмірною помітністю, викликає суспільний резонанс або обговорення, часто з негативним відтінком.
галасливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все було порушено революцією, все змішалося в розгардіяш поїздів, вагонів, солдатських частин, у галасливість мітингів, і ніхто не звернув уваги на солдата-втікача, бо таких солдатів було тисячі. Юнкерські загони, що ловили дезертирів, були іграшкою в порівнянні з поодинокими жандармами, які перед ними мали за обов’язок робити це.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |