Значення
- (Геологія) –
Верхній родючий шар земної кори, що складається з мінеральних частинок, органічних речовин, води, повітря та мікроорганізмів; основа для росту рослин.
- (Філософія) –
(перен.) Основа, фундамент, база чого-небудь (наприклад, знань, теорії, мистецтва).
- (Соціологія) –
(перен.) Сукупність умов, обставин, середовище, у якому щось виникає, існує або розвивається.
- (Мистецтво) –
(у живопису, графіці) Основний тон, покриття або шар, що наноситься на поверхню (полотно, дошку, папір тощо) перед основним зображенням.
- (Географія) –
(заст.) Земля, територія, простір; країна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунт, р. ґрунту, д. ґрунтові, з. ґрунт, о. ґрунтом, м. ґрунті, к. ґрунте