границя

[ɦrɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Умова, лінія або поверхня, що відділяє один предмет, тіло, простір, територію від іншого; межа.

  2. Установлена державна межа, що відокремлює територію однієї країни від території іншої; кордон.

  3. Крайня межа, кінцева точка чого-небудь у просторі або в часі; край, кінець.

  4. Обмеження, допустима або максимально можлива міра чогось; поріг, ліміт.

  5. Матем. Одне з фундаментальних понять математики, що означає величину, до якої необмежено наближається член деякої змінної послідовності або значення функції при певній зміні аргументу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. границя, р. границі, д. границі, з. границю, о. границею, м. границі, к. границе

Більше записів