Значення
-
Почуття власної гідності, самооцінки, поваги до себе, яке виникає внаслідок усвідомлення своїх успіхів, переваг, достоїнств або досягнень близьких людей, народу, батьківщини.
-
Зарозумілість, зазнайкуватість, надмірно високе ставлення до себе, що виявляється в зневажливому ставленні до оточуючих; пиха.
-
Те, що викликає почуття гордості (у першому значенні); предмет чи явище, якими пишаються (наприклад, “Ця перемога — гордість нації”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гордість, р. гордості, д. гордості, з. гордість, о. гордістю, м. гордості, к. гордосте