Значення
-
(істор.) Посадовець, чиновник у Римській імперії, який виконував певні адміністративні, судові або релігійні функції.
-
(перен., книжн., заст.) Людина, яка формально виконує свої службові обов’язки, але робить це бездушно, бюрократично, механічно, не вносячи нічого творчого; службовець-бюрократ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. функцитор, р. функцитора, д. функциторові, з. функцитора, о. функцитором, м. функциторі, к. функциторе