Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії категорій) Стосовний до функтора; властивий функтору, що є морфізмом між категоріями, який зберігає структуру (об’єкти та морфізми).
-
(у лінгвістиці, зокрема в теорії синтаксису) Стосовний до функтора як граматично значущого елемента речення (наприклад, прийменника або сполучника), що виражає відношення між іншими його компонентами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. функторний, р. функторного, д. функторному, з. функторного, о. функторним, м. функторнім, к. функторний