1. (у математиці, зокрема в теорії категорій) Стосовний до функтора; властивий функтору, що є морфізмом між категоріями, який зберігає структуру (об’єкти та морфізми).
2. (у лінгвістиці, зокрема в теорії синтаксису) Стосовний до функтора як граматично значущого елемента речення (наприклад, прийменника або сполучника), що виражає відношення між іншими його компонентами.