1. (у математиці, зокрема в теорії категорій) відображення між категоріями, що зберігає структуру: перетворює об’єкти та морфізми однієї категорії в об’єкти та морфізми іншої, зберігаючи тотожності та композицію морфізмів.
2. (у логіці та лінгвістиці) логіко-граматичний елемент речення (найчастіше дієслово або присудок), що вказує на зв’язок між предметами, явищами або станами, а також виражає оцінку чи ставлення мовця.
3. (у програмуванні) об’єкт або конструкція мови, що представляє функцію або дію, іноді — обгортка для функції або функціональний об’єкт, який може бути викликаний як функція.