функторалгебра

1. У математиці, зокрема в теорії категорій та функціональному аналізі — алгебраїчна структура (алгебра), елементами якої є функтори певного класу, а операції (наприклад, додавання, множення) визначені спеціальним чином, часто поточково або через композицію.

2. У комп’ютерних науках та теорії програмування — структура даних або формальна система, що поєднує властивості функторів (відображень між категоріями, що зберігають структуру) та алгебраїчних операцій, використовувана для опису обчислювальних процесів або абстрактних типів даних.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |