Значення
-
Зачіска, особливо вигадлива, зі складним укладанням волосся.
-
Застаріла назва для прикраси у вигляді квіткового вінка, стрічки тощо, яку вплітають у волосся або носять на голові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фризура, р. фризури, д. фризурі, з. фризуру, о. фризурою, м. фризурі, к. фризуро
Походження слова (Етимологія)
Слово «фризура» означає зачіску або завите волосся. Воно прийшло в українську мову з французької, де frisure означає «завивка» і походить від дієслова friser — «завивати, закручувати». Походження самого французького слова достеменно невідоме: можливо, воно пов’язане з давньофризьким frísle (кучеряве волосся), а менш імовірно — з французьким frire (смалити), що могло б стосуватися старого способу завивки волосся. Це слово також зустрічається в інших слов’янських мовах, наприклад, у польській, чеській, словацькій, болгарській, сербохорватській та словенській.