Значення
-
Соковитий їстівний плід рослин (переважно дерев або кущів), що зазвичай має солодкий або кисло-солодкий смак і вживається в їжу в сирому вигляді; часто протиставляється овочам.
-
(перен., розм., часто ірон.) Про людину, що виділяється своєю незвичайністю, дивакуватістю або ексцентричністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фрукт, р. фрукта, д. фруктові, з. фрукт, о. фруктом, м. фрукті, к. фрукте
Походження слова (Етимологія)
Слово «фрукт» походить з латинської мови, де fructus означало «плід». Це слово пов’язане з латинським дієсловом fruor — «насолоджуватися», яке, у свою чергу, походить від давнішого *fruuor. Це давнє слово споріднене з готським brukjan («вживати, користуватися»), давньоверхньонімецьким bruhhan, давньоанглійським brucan («їсти, насолоджуватися») та сучасним німецьким brauchen («потребувати»). Таким чином, фрукт — це плід, яким можна насолоджуватися.