1. Властивість мовлення, що характеризується надмірним вживанням готових, шаблонних фраз, пафосних або багатослівних виразів замість простої та змістовної мови; схильність до фразерства.
2. (У літературі та мистецтві) Риса художнього стилю, що полягає у використанні загальновідомих, виснажених образів, сюжетних ходів або ідей, що призводить до втрати оригінальності та глибини твору.