Значення
-
Властивість мовлення, що характеризується надмірним вживанням готових, шаблонних фраз, пафосних або багатослівних виразів замість простої та змістовної мови; схильність до фразерства.
-
(У літературі та мистецтві) Риса художнього стилю, що полягає у використанні загальновідомих, виснажених образів, сюжетних ходів або ідей, що призводить до втрати оригінальності та глибини твору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фразистість, р. фразистості, д. фразистості, з. фразистість, о. фразистістю, м. фразистості, к. фразистосте