1. Властивість мовної одиниці бути фразеологізмом, тобто стійким, цілісним за значенням словосполученням, що не створюється заново в мовленні, а відтворюється в готовому вигляді.
2. Належність певного словосполучення до фразеологічного фонду мови; його статус як фразеологічної одиниці.