1. (від фр. frapper — вражати, дивувати) — викликати подив, здивування, іноді обурення своєю незвичністю, різкістю або екстравагантністю; вражати.
2. (заст.) — різко критикувати, осуджувати; засуджувати.
Словник Української Мови
Буква
1. (від фр. frapper — вражати, дивувати) — викликати подив, здивування, іноді обурення своєю незвичністю, різкістю або екстравагантністю; вражати.
2. (заст.) — різко критикувати, осуджувати; засуджувати.
Відсутні