Властивість або якість того, що є франтованим; вишуканість, витонченість у зовнішньому вигляді, поведінці або манерах.
франтуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що є франтованим; вишуканість, витонченість у зовнішньому вигляді, поведінці або манерах.
Відсутні