франколін

1. (іст.) Вільний селянин у Франції та деяких інших країнах Західної Європи в епоху феодалізму, який мав особисту свободу, але залежав від сеньйора у судових та феодальних повинностях.

2. (перен., заст.) Людина, яка формально вільна, але фактично залежить від когось або чогось; людина з обмеженими правами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |