Властивість або стан того, що є фрагментарним; складеність з окремих, часто непов’язаних або несистематизованих частин (фрагментів).
Характер тексту, твору, викладу тощо, що відзначається відривчастістю, наявністю розривів, недостатньою цілісністю або повнотою.
У мистецтві та літературознавстві — творчий принцип або художня прийома, за якого твір створюється як набір окремих сцен, епізодів, образів або думок, що можуть не мати чіткої хронологічної чи логічної зв’язності.