Значення
-
У мовознавстві: процес утворення граматичних форм одного й того самого слова, що відбувається за допомогою засобів словозміни (наприклад, відмінків, чисел, осіб, часів).
-
У техніці та виробництві: процес надання матеріалу або заготовці певної форми, контуру або профілю шляхом механічної обробки, лиття, штампування тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. формоутворення, р. формоутворення, д. формоутворенню, з. формоутворення, о. формоутворенням, м. формоутворенні, к. формоутворення