1. Процес створення нових граматичних форм слова в межах його парадигми, наприклад, форм відмінків, чисел, осіб, часів тощо.
2. У ширшому сенсі — процес утворення нових мовних форм, будь-яких мовних одиниць, що мають формальну (звукову або графічну) вираженість.