формотворення

[formotʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Процес створення нових граматичних форм слова в межах його парадигми, наприклад, форм відмінків, чисел, осіб, часів тощо.

  2. У ширшому сенсі — процес утворення нових мовних форм, будь-яких мовних одиниць, що мають формальну (звукову або графічну) вираженість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. формотворення, р. формотворення, д. формотворенню, з. формотворення, о. формотворенням, м. формотворенні, к. формотворення

Більше записів