1. Пов’язаний із правовими нормами, що стосуються зовнішньої сторони, процедури чи форми юридичних дій, документів або відносин, на відміну від їх змістовної, фактичної сторони.
2. Такий, що відповідає вимогам закону лише за зовнішніми, формальними ознаками, без реального виконання суттєвих зобов’язань або намірів.