факторинг

[fɑktorɪnɦ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фінансова послуга, за якої компанія (фактор) викуповує короткострокову дебіторську заборгованість у іншої компанії (клієнта) зі знижкою, беручи на себе ризик неповернення боргів та їх інкасацію.

  2. Вид банківської операції, що полягає у наданні клієнту грошових коштів у вигляді купівлі його боргових вимог (наприклад, рахунків-фактур) до настання строку їх оплати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. факторинг, р. факторингу, д. факторингові, з. факторинг, о. факторингом, м. факторингові, к. факторингу

Більше записів