фонотека

1. Систематизоване зібрання звукозаписів (музичних, літературних, мовних тощо), що зберігається в архіві, бібліотеці, на радіостанції або в особистій колекції.

2. Спеціальне приміщення, відділ установи або організації, де зберігається та обслуговується таке зібрання звукозаписів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |