фонотактика

[fonotɑktɪkɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Розділ фонології, що вивчає допустимі сполучення звуків (фонем) та їхні позиції у межах певної мови, зокрема в складі, морфемі, слові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонотактик, р. фонотактика, д. фонотактикові, з. фонотактика, о. фонотактиком, м. фонотактикові, к. фонотактику

Більше записів