Значення
-
У мовознавстві: процес набуття звуком мовлення фонологічного статусу, тобто стати самостійною фонемою, яка може розрізняти значення слів (наприклад, внаслідок зникнення позиційних умов, що обумовлювали його варіантний характер).
-
У фонології: перетворення фонетичної відмінності між звуками на фонологічну (смислорозрізнювальну), що призводить до появи нової фонеми або фонологічної опозиції в системі мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонологізація, р. фонологізації, д. фонологізації, з. фонологізацію, о. фонологізацією, м. фонологізації, к. фонологізаціє