Фоноавтограф — пристрій, винайдений 1857 року французьким друкарем Едуаром-Леоном Скоттом де Мартенвілем, який фіксував звукові коливання на папері, закопченому димом лампи, але не міг їх відтворити; вважається першим у світі апаратом для механічного запису звуку.
Фоноавтограф — паперовий носій із записом звукових коливань, зробленим однойменним пристроєм; найдавніша з відомих форм фіксації звуку.