фонендоскоп

[fonɛndoskop] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Медичний прилад для вислуховування звуків, що виникають у внутрішніх органах (наприклад, у серці, легенях, кишківнику), що складається з звукозбірної воронки (головки) з мембраною, гнучких звукопровідних трубок і олівців для вух.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонендоскоп, р. фонендоскопа, д. фонендоскопові, з. фонендоскоп, о. фонендоскопом, м. фонендоскопі, к. фонендоскопе

Більше записів