Фонемо́їд — у лінгвістиці: мовний звук, який не є самостійною фонемою, але сприймається носіями мови як окрема звукова одиниця через певні фонетичні або позиційні особливості; звук, що знаходиться на межі між різними фонемами або є варіантом (аллофоном) фонеми в специфічному оточенні.
Фонемо́їд — у фонології: абстрактна звукова одиниця, яка виникає в результаті нейтралізації опозиції між двома чи більше фонемами в певній позиції (наприклад, в абсолютному кінці слова) і реалізується проміжним звуком.