фон-барон

1. (істор.) Представник німецької аристократії, що мав у своєму прізвищі частку «фон» (від нім. von — «з», «від»), яка вказувала на дворянське походження та володіння землями; загальна назва для німецьких баронів у Російській імперії, особливо в прибалтійських губерніях.

2. (перен., ірон. або зневажл.) Великий землевласник, магнат, який веде розкішний спосіб життя і поводиться зверхньо, наче аристократ; також може вживатися щодо дуже багатої та впливової особи, яка використовує своє становище для отримання привілеїв.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) | Рівень: A1