фон-барон

Буква:Ф

Значення

(істор.) Представник німецької аристократії, що мав у своєму прізвищі частку «фон» (від нім. von — «з», «від»), яка вказувала на дворянське походження та володіння землями; загальна назва для німецьких баронів у Російській імперії, особливо в прибалтійських губерніях.
(перен., ірон. або зневажл.) Великий землевласник, магнат, який веде розкішний спосіб життя і поводиться зверхньо, наче аристократ; також може вживатися щодо дуже багатої та впливової особи, яка використовує своє становище для отримання привілеїв.

Граматичні форми:

н. фон-барон, р. фон-барона, д. фон-баронові, з. фон-барона, о. фон-бароном, м. фон-бароні, к. фон-бароне