фокусництво

[fokusnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Мистецтво виконання фокусів, трюків або ілюзій, спрямованих на створення враження порушення законів природи за допомогою спритності рук, спеціальних пристосувань або психологічного впливу; професійна діяльність фокусника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фокусництво, р. фокусництва, д. фокусництву, з. фокусництво, о. фокусництвом, м. фокусництві, к. фокусництво

Більше записів