Древослів

Словник Української Мови

фокусницький

[fokusnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Ф

Значення

Властивий фокуснику, характерний для нього; такий, що стосується фокусника або фокусів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фокусницький, р. фокусницького, д. фокусницькому, з. фокусницького, о. фокусницьким, м. фокусницькім

Більше записів