1. (істор.) Посада адміністратора, управлінця або намісника в середньовічній Німеччині та деяких інших країнах Європи, що відповідала старості або війту; особа, яка обіймала таку посаду.
2. (істор.) У середньовічних лицарських орденах (зокрема Тевтонському) — керівник (комендант) округу або замку (фогтства), який здійснював адміністративну, судову та військову владу на певній території.
3. (первісн.) У Священній Римській імперії — імперський чиновник, призначений імператором для захисту інтересів держави (часто судових) на певній території, особливо стосовно церковних володінь.