флуоресцентний

[fluorɛst͡sɛntnɪj] Прикметник

Буква:Ф

Значення

Який має властивість флуоресценції, тобто здатність речовини світитися (випромінювати видиме світло) під дією невидимого випромінювання, наприклад, ультрафіолетового, або іншого електромагнітного випромінювання, припиняючи свічення майже миттєво після припинення зовнішнього впливу.
Який містить флуоресцентну речовину, призначений для створення флуоресценції або пов’язаний з нею (наприклад, флуоресцентна фарба, флуоресцентне освітлення).
Який має надзвичайно яскравий, насичений, «кислотний» відтінок, що нагадує кольори флуоресцентних барвників (наприклад, флуоресцентний рожевий).

Граматичні форми:

н. флуоресцентний, р. флуоресцентного, д. флуоресцентному, з. флуоресцентного, о. флуоресцентним, м. флуоресцентнім