Процес надання гнучкості, збільшення адаптивності або пристосованості (переважно в економічній, трудовій або соціальній сфері).
У трудових відносинах — політика та практика послаблення норм трудового законодавства, що призводить до зростання нестабільності зайнятості, поширення тимчасових контрактів, неповного робочого дня та інших форм атипної зайнятості.