флексатон

[flɛksɑton] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Флексатон — музичний інструмент, ідіофон, що складається з тонкої сталевої пластини у формі підкови з прикріпленим до неї дерев’яним бруском-ручкою та двома сталевими кульками на гнучких ніжках, які при потрясінні або ударі вдаряють по пластині, створюючи характерний дзвінкий, вібраційний звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. флексатон, р. флексатона, д. флексатонові, з. флексатон, о. флексатоном, м. флексатоні, к. флексатоне

Більше записів