1. (від фр. flanc — бік) Військовий термін: бічна частина укріплення, фортеці або бойового порядку військ, що спрямована під кутом до фронту для захисту з флангу та ведення флангового вогню.
2. (заст., спец.) Бічна сторона, бок чого-небудь (наприклад, будівлі, гори тощо).