фінітарний

1. (математика, теорія множин) Такий, що має скінченну кількість елементів; скінченний.

2. (математика, логіка) Пов’язаний з властивостями скінченних множин або такий, що використовує лише скінченні методи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |