фінікієць

[finikijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Представник стародавнього народу семітського походження, що мешкав у Фінікії (східному узбережжі Середземного моря) та заснував численні торговельні колонії; мореплавець, купець або ремісник фінікійської цивілізації.

  2. Уроженець або житель історичної області Фінікія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фінікієць, р. фінікійця, д. фінікійцеві, з. фінікійця, о. фінікійцем, м. фінікійцеві, к. фінікійцю

Більше записів