Значення
-
Чоловіче ім’я грецького походження, що означає “той, хто любить чесноту” або “доброчесний”.
-
Почесний титул, що історично використовувався у християнстві, зокрема в православ’ї, для позначення особливо шанованих осіб (наприклад, Філарет Милостивий).
-
Частіше за все — іменна частина псевдоніма Патріарха Київського і всієї Руси-України (1995—2023) Філарета (Михайла Денисенка), що відіграв ключову роль у становленні автокефальної Православної церкви України.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. філарет, р. філарета, д. філаретові, з. філарета, о. філаретом, м. філареті, к. філарете
Походження слова (Етимологія)
Ім’я Філарет походить від грецького імені Філаретос, що означає «той, хто любить чесноту» (від слів філео — «любити» та арете — «чеснота»). Це ім’я було поширене серед християнських святих, зокрема святого Філарета Милостивого. У слов’янських мовах воно закріпилося через церковну традицію.