фез

1. Чоловічий головний убір у вигляді червоної шапочки з чорною китицею, поширений серед мусульман, особливо в Османській імперії.

2. Назва традиційного головного убору у деяких народів Близького Сходу та Північної Африки, що має форму усіченого конуса, часто з шовковим або шерстяним шнурком-китицею.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |